Той погляд проник у душу,
Той погляд-на серці рана,
Слова ці сказати мушу
На згадку про Нігояна
Він першим пішов на муку
І нам показав неждано,
Що візьмемо долю в руки
У пам'ять про Нігояна
І досі спливає кача
На ріки із сліз і крові,
І досі Вкраїна плаче,
Високі могили знову
Та дивляться щиро очі,
Глибоке їх темне море,
Хай стануть вони пророчі,
Що скоро не буде горя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744742
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.08.2017
автор: Траяна