Біля груби
В димарі завиває біс,
навіть глянуть боюсь у вікно,
я із ляку до грубки приріс,
біля неї закутавсь в сукно.
Я, маленький, один у хаті,
на ослінчику біля вогню,
заглядаю у грубку, цікаво знати,
і цікавість свою вдовольню.
З піддувала візьму я жаринку,
і гарненько її роздивлюсь,
та роздмухаю зблідлу іскринку,
оживе як вона подивлюсь.
А у грубці витає загроза ,
і бабусі розкаже усе домовик,
а із покутя грізно свариться Бозя,
а я Бога боятися звик.
15.11.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744801
Рубрика: Нарис
дата надходження 05.08.2017
автор: Микола Коржик