Калина
Коли зелене літо відбуяє
І осінь на деревах віти оголить,
Червоним полум’ям калини кущ палає,
Кривавими жаринами зорить.
Калини кетяг – то кров мого народу,
Гаряча кров, пролита у боях,
Пролита кров у битвах за свободу,
Що злежалася в гумус на полях.
Калини кетяг – душа мого народу,
Його краса, надії, сподівання...
Одвічне прагнення до волі та свободи,
І гіркота розчарування.
23. 08. 2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744902
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.08.2017
автор: Микола Коржик