я не міг би цього уникнути
з нею, моєю китайкою –
так я її називаю. а без неї –
не можу ніяк.
я без неї руїна, уламок, огризок,
що нічого не хоче, а все хоче знов
чути, як б'ються серця
лютим оглушливим громом, –
бачити, як б'ються дві зірки,
що не змогли розминутися в космосі.
я без ладу недоладний без неї,
моєї дівчини-китайки.
прокидаюся, бачу: її немає.
ох, а ліпше б я слухав,
як з оглушливим гуркотом б'ються серця,
бачив, як розбиваються
в космосі тут і аж там,
і аж там два сонця,
що ніяк не могли розминутися.
не дивіться на мене й не слухайте:
я такий трагік без неї! філософ марлон брандо.
та якби мені лиш поглянути
та побачити мою маленьку китайку –
тоді вона повірила б, що не бачу кругом нічого,
коли бачу її. це правда.
бо вже й так все тиняюся містом,
наче – мамчина, кажуть – свята корова;
все то якісь феєрверки, салюти, свастики
вибухають, свистять, сиплють іскрами в голові
– і кожному ясно, хто поздоровкається,
на кого я хворий. а в очах білий біль і розпач,
і полярна холодна зірка, й ніч,
і полярна страшна сліпота.
китайко, моя ж ти маленька!
не ховайся, бо я тобі точно кажу:
розтрощу й поламаю все, що ти є,
але й дам тобі дещо: моє телебачення,
дам тобі сині очі дивитися просто на небо;
дам тобі декілька тисяч людей,
що можуть правити світом
– і коли я аж так починаю дуріти,
вона, мов дитина, сміється:
[i]ох, помовч. та замовкни, замовкни!
цить, кажу, цить. мовчи[/i]
за твором: china girl, iggy pop
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2017
автор: norton