Води вічності
Хлюпочуть біля ніг...
Як все,що зріє у земному лоні,
Звертає до второваних доріг,
Неначе лінії життєві на долоні...
Безодня кличе...
І скелясті береги
Відсвічують перлин сріблясті тіні...
Вібраціі-як доторки струни...
Як блискавки зигзаги кривих ліній
Удач тобі,
Пірнаючий у далі
Блаженні звуки...флейтою розмиті
Спливають...згустками печалі..
Такі солодкі...щастя миті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2017
автор: Ілея