А няньки-хмари пеленали зорі,
Які «Агу» кричали ввишині.
Лякали сни розлючені потвори,
Що вітром наганялися з пітьмі…
А Місяць спав, як серп в сухій коморі -
Відпочивав на довгому шнурку.
Грушки лякали, падали довкола,
Горнула доля зірку на льоту. ,
А все повітря духмяніло хлібом,
Сич у гаю гілляччя полоскав.
Ішли тумани за вітрами слідом,
Ішли спокійно, їх ніхто не гнав.
Серпневі ночі, мов столи накриті,
Ласунки розсилали по ночах…
У них зірки хмарками перемиті,
Достатком відбивалися в очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745054
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.08.2017
автор: Віталій Назарук