Ще скільки слів роїться в голові,
Невисказаних мною про кохання.
Лише при згадці буря у крові
І рветься в небеса моє бажання.
І знову вдвох, і знову до небес,
Нема спасіння, як кохання поруч.
На мить затихне, потім новий сплеск,
Неначе нас скував кохання обруч.
Цього не передати на словах,
Ним марити, а ще найкраще жити…
Коли в польоті ви єдиний птах,
І вам дано оте кохання пити.
Тож бережіть кохання все життя,
І віддавайтесь, коли очі в очі.
Бо у коханні родиться дитя
І сни тоді втікають серед ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2017
автор: Віталій Назарук