Призначення я маю і свою дорогу,
Що нею ідучи, я вже не зупинюсь.
Поет я. Це мій власний шлях служіння Богу,
Що ідучи ним, я уже не зупинюсь.
Людей скрізь надихати Господа любити
Я віршами ніколи вже не зупинюсь.
Поезію свою поширювати в світі
В ім’я Його ніколи вже не зупинюсь.
Хоч спотикався, падав, бився я чимало,
Але не зупинився і не зупинюсь.
Мене рука Господня знову піднімала,
Тож я не зупинився і не зупинюсь.
Хай не достукався я до сердець народу,
Але не зупинився і не зупинюсь.
Для мене це і є найвища нагорода,
Що я не зупинився і не зупинюсь.
Я не змінив цей світ безбожний і нещасний,
Але не зупинився і не зупинюсь.
Його лишаючи дочасно або вчасно,
Коли покличе Бог мене, не зупинюсь.
І в тому успіх мій і перемога,
Що я не зупинився і не зупинюсь.
Бо бачу: саме це й задовольняє Бога,
Що я не зупинився і не зупинюсь.
[i]Із циклу віршів 2012-2014 років "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745239
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2017
автор: Петро Рух