Бракує часу. Як завжди бракує часу.
Ти ніби слухаєш, а потім знову йдеш,
лишивши в серці чи то злість, чи то образу,
чи помираючу любов - не розбереш.
Бракує ніжності. А так звучить банально
вже вкотре сказане: - Я скучила... - Я теж...
І все ж ми разом, досі разом...віртуально.
Так значно легше для фантазії без меж.
Бракує сили та сміливості напевно.
Нехай керує течія - найліпший план.
Бо, врешті решт, усе що скажу, то даремно.
Слова безсилі, не змінити їм талан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2017
автор: Юлія Сніжна