На мотиви дівочих пісень минулого.
Полтавщина
(Невеличке наслідування)
Як піду я, чистим лугом, квіти назбираю,
Потім сяду над рікою, у зеленім гаю.
З квітки маку і з барвінку, сплету я віночок,
Заспіваю тихо пісню, та й піду в таночок.
Пливи ,пливи мій віночок, пливи над водою,
Та й пристань під крутий берег, з плесом і вербою.
Зустрічались і кохались ранньою весною,
А під осінь розпрощались на віки з тобою
Розійшлися - попрощались, нащо злая доле-
Нам не бути більше разом. Така батьків воля.
Роз’єднали, розлучили , два серця навіки ,
Щоб сльозами дівочими наповнились ріки.
Пливи, пливи мій віночок, аж в чорнеє море,
Та й втопи там в хвилях бистрих, дівочеє горе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: Викчер