[youtube]https://youtu.be/TjxImjlsKNc[/youtube]
Коханню Ви молилися як Богу?
Благословляли кожну його мить?
Ви цілували поглядом дорогу,
Хоч від розлуки так душа болить.
Ви вірили, коли стоптали віру?
Ви мріяли, коли нема вже мрій?
Навколішки Ви сповідались вітру,
Молили :
-Та хоч ти мене зігрій.
А Ви стояли вкриті тільки снігом,
І це був Ваш будиночок і рай?
А Ви ділились геть засохлим хлібом
Із ворогом. Й просили :
-Пробачай...
Ви дарували душу на долоні,
Коли коханий кинув і пішов?
А Ви стояли вічність на пероні,
Щоб він на цій зупинці лиш зійшов?
Ви вірили, коли в Вас вкрали віру?
Ви лікувались віршами?.. Хіба?
А як з душі зривали сьому шкіру?
А як загостювала лиш журба?
Коханню Ви молилися? Просили,
Щоб Бог його не лишив ні на мить?
Ми з Янголом дарунки розносили,
А він нехай у ліжку теплім спить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: Відочка Вансель