Я запитую тебе: «Чому твої янголи в чорному?
Де поділися їхні білі крила та очі кольору неба?»
Дозволь мені розбавити твою чорно-білу гаму
Новим кольором без назви. Бо так треба.
Янголи мають бути прекрасними, як ти.
Вони мають посміхатися та співати.
Жити між людей, але залишати їх на самоті,
Саме ті миті ми розділим на двох, бо ми крилаті.
Виключаєм світло і стаємо янголами.
Мені не потрібний ніхто. Коли я і ти, то «ми».
Нехай тільки сьогодні я буду темним янголом,
Байдуже, ким. Головне, що я став твоїм теплом.
Я вірю, що твої янголи колись стануть кольоровими,
Вони зовсім не будуть новими,
Такі ж, як і ми, поміж зорями.
Десь там будемо жиТИ. ТвориТИ. ЛюбиТИ
14.05.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
-Тект із збірки "Сідай, двай!" (2019)
- Додатково вміщений у збірку "Малюнки на тілі" (2022)
[youtube]https://youtu.be/BwkYp7KzYM0[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: Kukhta Bohdan