Зорі

Зірки́  по  різному  вмирають:
Одні  сліпуче  вибухають,
Поширюючись  на  трильйони
В  космічний  простір  кіломе́трів,

А  інші  -  тихо  загасають
І  ледь  про  себе  сповіщають
Розклавшись  на  багато  спектрів,
Зірки́  по  різному  вмирають.

Є  карлики,  а  є  гіганти,
А  є,  немов  страшні  мутанти,
Що  поглинають  все  собою
І  звуться  «  чорною  дірою  ».

Ось  так  і  люди,  мов  ті  зо́рі,
Є  жалісливі,  є  суворі,
А  є  міцні,  мов  тії  гра́ти,
Та  всім  однако  помирати.

І  все  закінчать  епілогом,
І  всім  стояти  перед  Богом,
І  дати  відповідь  душею,
Чи  був  для  когось  ти  зоре́ю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745426
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.08.2017
автор: Роман Лілея