Видалив з серця? Не хочеш і знати?!
Я тобі заздрю. Ні. Я вже не плачу.
Вже й не кохаю. Не варто тримати
Тих, хто міняє як гривню на здачу.
Кажуть, що треба бажати найкраще
Тим, хто побив твою душу до крові.
Хай Бог дає. А я напризволяще
Кину думки, де ти є. Я любові
В Господа вимолю всім і для себе.
Як ти зчужів. І не снишся ніколи.
Я передумала. Завтра молебен
В церкві замовлю за тебе. І в колір
Щастя самого на нього вдягнуся.
Це до душі мені душі підходить.
Хто душу бив - я за них помолюся.
А Бог все інше самесенький зробить...
Янгол за руку зі мною вже ходить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: Відочка Вансель