Сьогодні знов
Наснилась мені мама.
Усміхнене обличчя,
Очі голубі.
І руки ніжні, лагідні її.
Вона мене так міцно обіймала.
Дитиною я почувалася ві сні.
І так мені спокійно стало.
Від щастя я раділа.
Так хороше із мамою було.
,,Як справи, доню? - в мене запитала.
,,Як зараз там живе моє село?
Мені твої подобаються квіти.
Ромашки, сальвії, троянди.
А чорнобривці де? Забула посадити? "
І все...І зникла у ранковому тумані...
Розсіялась, як наче й не було...
Прокинулась я - на душі так гірко,
Сумно так було.
До мене мама в гості завітала.
А квітів, її любих, не було...
червень 2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: Zoja