[b][i](переспів польської релігійної драми)
[/i][/b]
[b]З'ЯВА II
Юда. Входять посланці Пророка.[/b]
[b]Посланці[/b]
Від Вчителя —вітаєм тебе миром!
[b]Юда[/b]
Я серцем радісним вітаю вас, братове!
[b]Посланці[/b]
Нас Вчитель посилає...
[b]Юда[/b]
Честь Йому...
[b]Посланці[/b]
Коли це мовимо—
у місто Вчитель входить...
[b]Юда[/b]
Поклін Йому віддайте від слуги...
[b]Посланці[/b]
В твої пороги Він уступить, Юдо...
[b]Юда[/b]
Він—Пророк Господній!
[b]Посланці[/b]
Казав, що Йому треба бути
в твоїм домі...
[b]Юда[/b]
Відкіль мені та ласка? Ознайміть
мою прихильність Пану,
що споглянув
ласкаво зверху на мою дрібноту...
[b]Посланці[/b]
Хай Бог з тобою буде.
[b]Юда[/b]
З вами теж, братове...
[i]Посланці відходять.[/i]
[b]З'ЯВА III
Юда—Ассахар[/b]
[b]Ассахар[/b]
Вони тут—у тебе?
[b]Юда[/b]
Так...
Сповістили про прихід Пророка.
[b]Ассахар[/b]
Пророк тебе навідає?
[b]Юда[/b]
Дивуєш...
Не знаєш, певно, що Пророка учнем...
[b]Ассахар[/b]
Я знаю... знаю... однак не можу
збагнути...
[b]Юда[/b]
Зрозумієш скоро... Скажу тобі...
ніщо не утаю...
тобі я довіряю,
друже... вірю у відданість твою...
Отож скажу тобі про те, що так давно
мене тривожить...
Ти один лиш гідний,
щоб не ховав я жодних таємниць.
[b]Ассахар[/b]
Я за довіру—вірністю віддячу.
[b]Юда[/b]
[i] (понижує голос) [/i]
Вона—дочка Магдалю з тої хвилі—
ти пам'ятаєш—зникла... бо пішла
за Ним... за тим...
Пророком!
[b]Ассахар[/b]
Скільки перетерпіти ти мусив, Юдо!
[b]Юда[/b]
Я в терпіннях вився...
конав від болю... А кривава паща
мої терзала груди... жерла... рвала
завмерле серце на шматки... лизала
покручені від муки мої члени...
ні... не міг я більше
без неї жити—ні, не міг!
[b]Ассахар[/b]
Тобі від всього серця співчуваю, Юдо...
[b]Юда[/b]
І рек нарешті: піду до Пророка...
і стану Його учнем...
[b]Ассахар[/b]
Щоб забути швидше...
і втихомирити терпіння...
[b]Юда[/b]
Ні... ні... ні—я не для того...
[i](Тихо.)[/i]
Пішов, бо думав, що... її знайду там,
що вона при боці Пророка—думав...
[b]Ассахар[/b]
Як то—не було
її при ньому—кажеш?..
[b]Юда[/b]
Дотепер нема!
[b]Ассахар[/b]
Втрачаєш вже надію... звідсіля—
терпіння більші...
[b]Юда[/b]
Ассахаре, ні! Що там її не бачу—
то страждаю від того дуже,
але теж тому
із кожним днем все більшає надія,
що Магдалена вернеться...
[b]Ассахар[/b]
Повернеться... можливо...
[b]Юда[/b]
Коли б вернула! То сльозами туги—
мов світанковою росою—я б заперлив
ті зоряні, квіткові її стопи...
Позлітою, промінною від сонця.
присипав би пороги...
На тарелі,
посрібленому місяцем уповні,
я виніс би до неї своє серце,
в рубінах болю скупане...
[b]Ассахар[/b]
Можливо... повернеться...
[b]Юда[/b]
Постійно про це мрію! Не тільки мрію!
Часом наяву її я бачу... чую, як тріпоче
в моїм вікні крилом, неначе пташка
заблукана, зі срібним переспівом
повернення...
Тому так часто
Пророка залишаю і вертаю
до свого дому... і чекаю... чекаю,
допоки з'явиться...
Тому прислузі
я не дарую волі... І багатств
своїх не розділив поміж
нужденних.
[b]Ассахар[/b]
А коли б... побачив
її між рою, що за Ним простягся...
[b]Юда[/b]
Тоді би поглядом, що пекла спопеляє—
упився б їй у вічі... і пожаром
бажання я б обняв її цілу...
у спразі щастя, розкошів і шалу
упився б їй у лоно—і до ніг
Пророка уже не впала б!
[b]Ассахар[/b]
А коли б упала?
[b]Юда[/b]
Тоді я—Юда Іскаріот—
постав би морем
бездонним поміж ними...
А ненависть,
котру до нього відчуваю,
я б закляв у помсту!
[b]Ассахар[/b]
У помсту? А скажи...
[i](Бере його під руку і виходять.)[/i]
(За виданням [b]"Марія з Магдали"[/b](драма). - Львів:Логос,19950
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745477
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 10.08.2017
автор: Сіроманка