Мамо, мамочко, рідна моя!
Ти голубко моя сизокрила.
Я сумую по тобі так,
Що терпіти буває не сила.
Матінко, матусю, моя ненько,
З тобою ми не бачились давно.
Я за тобою скучила, рідненька.
Не розмовляли ми вже так давненько.
Тебе я бачу у ві снах частенько.
Любиму, ніжну і усміхнену таку.
Ти стежиш там за нами. . .
Веселенька. . .
Мені тебе не вистачає дуже.
Твоїх порад, уроків життєвих. . .
Буває, так життя напружить,
Що хочеться сховатись від усіх.
Так хочу обійнять тебе, ніжненько. . .
Але не можу. . .
Ти пішла від нас давно, рідненька. ..
А вдома у нас добре, все гаразд. . .
Все так, як і було колись. . .
Ось тільки тато. . . Як пішла ти. . .
А він і досі не змиривсь. . .
А так усе, як і було раніше. ..
Твої правнучки уже підросли. . .
Живем, працюєм, все як ти навчала. . .
Весна у нас. . . Цвітуть сади. . .
Все зелененьке. . .
В діброві пісеньку заводять слов'ї. . .
Сьогодні свято. Я вітаю тебе ненько!
Моя матусю! Ти - найкраща на Землі!
14 травня 2017року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2017
автор: Zoja