Спливає віск ґнотиком вниз,
Торкає поверхню води
І застигає
Химерними формами.
Тільки на мить
Теплий, піддатливий,
Раптом захоплений холодом.
Взяла вода.
Що відчитаю із тих фігур?
Віск зобразив обриси долі,
Схили і пагорби.
Як би змінити
Те, що не встигло зігріти
Полум'я ґнотика.
Віск все тече по свічі,
Згромаджує брили, наплили на вісь.
Більше не буде колишнім.
Свічадо води показало зображення,
Яке бачити я не повинна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745526
Рубрика: Верлібр
дата надходження 10.08.2017
автор: Траяна