Він співав до власті оди,
На Амвоні одинак.
З ним ми явні антиподи,
Був без власті він ніяк.
Все життя для неї вився,
Заробляв все на боби.
Щиро й віддано молився,
В єлєментах жадоби.
Казав власть уся від бога,
Перейняв же у попів...
Загорнувся, як небога,
В трудах вірних спопелів.
Все віддав, лишилась шкірка,
Вірно й віддано служив.
Та й подох... як та шестіра,
Й на труну не заслужив.
Тож не будьте холуями,
Явний тут речетатив.
Місце гою там... для ями,
Гідність жаль, занапастив.
Душа в пекло полетіла,
Не прийшлася в чужий хлів.
Не сприймає юдо - віра,
Там ліміти… для жи.ів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2017
автор: Миколай Волиняк