Гортанний крик старезного крука,
Попереджав, що прийде скоро слякоть.
Боліла на негоду голова,
Плече щеміло і крутило лікоть.
Рілля чорніла, наче чорний крук,
Для неї він здавалось був за брата.
Сівба ішла - не покладали рук,
Крутились у сівалки коліщата.
Посіяне зерно у грунт заляже…
Посійте лиш до Чесного Хреста,
Бо хто не встигне - у народі кажуть:
« Не вартий той собачого хвоста.»
А крук кричить… Напевно на негоду,
Хай буде дощ, аби зерно в землі…
Зійде озимина в таку погоду
І зашумить колосся на стеблі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745912
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2017
автор: Віталій Назарук