час і кров

Я  зачинився  у  ванній
і  дивився  на  лезо
станка,
Лезо  промовляло  до  мене
мовою  сатани,
павутина  глибокого  смутку
плутала
мої  думки.
Для  себе
я  постав
пекельним
рибалкою,
і  ловив  рибу,
яку  віддавав
на  викуп
отим  двом.
Вони  сиділи
над  пітьмою
і  вили  від  задоволення,
їх  бачила  моя  матір,
вона  перетворилась
на  двокрилу  ворону,
а  я  рив  зубами  могилу,
проте  не  знав,
що  падатиме  хтось
з  дев’ятої  околиці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746049
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.08.2017
автор: Immortal