Читала я тут книжку "Шедеври української любовної лірики" и вычитала
такой шедевр:
Микола ХВИЛЬОВИЙ
(1893-1933)
***
Моя люба любовнице!
Підійми моєї творчості дух,
положи у мої груди сонце,
заголи свої перса на мить!
Слухай -
шумує!
Слухай -
гримить!
Повінь прорвала греблю
біля млина.
Цілуй скаженіше!
На божевілля!
(На божевілля!)...
...За шелюгою
в заснулий вечір
пливе весна.
За нею вітер,
за нею гуси -
увесь вирій.
Коханко люба!
У тьмяній тузі
умру!
Моя любовнице!
Підійми моєї творчості дух,
положи у мої груди сонце,
заголи свої перса на мить!
Вы поняли? Как надо поднимать? Оголилась по пояс и все - крышу снесло,
греблю прорвало. Поднялся дух творчости. Отето я понимаю!
С любовью, Наталья
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2017
автор: Сумирний