Вже другу ніч у сни приходиш, мамо,
Ти ніби й тут, та десь стоїш в тіні,
Розплилася по всіх кутках, жадана,
Моя ти скорбна, часточка душі.
Не знаю, може ти моє сумління,
Напевно грішна, в чомусь винна я,
Прости мені, до Бога шлю моління,
Щоб з тіні вийшла й мене обняла.
Твою любов нема чим замінити,
Пустує місце біллю у душі,
Я на могилку вчора склала квіти,
Скупала їх в розкаяній сльозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746110
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2017
автор: горлиця