Не видимі стежки твої Господні,
Тому я мабуть їх і не знайду,
Цю правду я нарешті зрозуміла,
Без тебе , Господи, навпомацки іду!
Скажи мені, де маю їх шукати,
Осліпла я, підстав своє плече,
І я схилюся, й не потрібно дбати,
Твоя рука до правди доведе.
Я омину болота і омани.
Бо ти зі мною будеш назавжди,
Покину землю й ті стежки незнані,
Бо я ступатиму лиш у твої сліди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746111
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2017
автор: горлиця