[youtube]https://youtu.be/5WxKk3wUZvI
[/youtube]
[i][b][color="#045b75"]Коли рубали лісоруби ліс,
У різні боки розлітався… трусок.
Він, капосний, у лісовоз проліз,
Що той везти до пилорами мусив…
Із брусів, дощок – напівфабрикат –
Вантажник формував крислаті "грузи" ,
Туди ж забрався, мов би напрокат,
Й велично примостився містер трусок.
Везли як лаги й кріплення до шахт –
Усе, що мало вид і цінність бруса…
Й туди залізла й бігла, мов лоша,
Містерія, що хтось назвав «утрусок».
Усе тверде полегле на стовпах –
Хай дерево, бетон – що й не відкусиш…
А трусок вже скотиною пропах:
Лиш на підстилку нам придатний трусок.
Та трусок зараз там, і трусок сям –
На теренах, де «зеленню» спокусять…
Ми ж дулі роздаємо «горобцям»,
То й «маємо, що маємо» – утрусок.
___ • ___
Мораль?..
Одна – як пуп на череві,
Як у Богдана чи Івана... п.ська:
Себе несе як дерево,
А – тріска…[/color][/b]
14.08.2017
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746133
Рубрика: Байка
дата надходження 15.08.2017
автор: Ol Udayko