Вже красне літечко відходить і добавляє жалю нам,
Коли ми бачимо навкруги ,як жовте листя вітер горне ,
Ховаючи ген по куткам. Ні, це не щемний жаль.
Ще б пак, багато ми чого не встигли за цей короткий літній час .
З нас кожен щось в здійснене вірив, надіявся та планував,
Години в дні так швидко сплили, ніхто і в думках не гадав,
Життєвий час він відлік має, його ні чим, бач, ще не спіймали .
Тому й зоветься – невловимий ,цей найдорожчий час для нас
Багряне листя, золотаве, нагадує як плине час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746335
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.08.2017
автор: Викчер