Берег…



Чуєш,  тиша  яка…
Ні  свічі…  ні  струни…  ні  стіни…
На  колінах  моїх  невпокорені  карти  пасьянсу.
Слухай  сповідь  мою  на  бруківках  мостів  розвідних.
Міжсезоння  сердець.
     Повний  вакуум.  Жодного  шансу

Перетнути  межу.
У  віддаленім  краю  землі
Пахнуть  трави  медово,  туманами  дихає  хвоя.
Ти  будуєш  мені  неймовірно  стрімкі  кораблі.
Тільки  я  не  зійшла  
   ще  з  ковчега  великого  Ноя.

На  обіцяних  землях
Криваво-п”янка  алича.
Ворон  знову  вертає,  собі  не  знайшовши  вечері.
Чорний  ворон  душі…  і  лише  полум”яна  свіча
……………………………………….відшукає  свій  берег

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2017
автор: гостя