Немає більше слів отих:

Де  я?  Де  ти?  Нікого  вже  нема.
І  навіть  сон  не  плаче  серед  ночі.
Та  знаю  я,  що  в  світі  не  одна,
Що  хтось  зі  мною  бути  поряд  хоче.

І  відстояла  службу  вже  печаль.
І  смуток  відгуляв  свої  канкани,
Намає  більше  слів  отих:  "На  жаль..."
Немає  більше  сорому  й  омани.

Омилась  від  непотребу  душа.
Так  світло  стало,  світло  і  спокійно.
І  ніби  благодать  така  зійшла,
І  заспівала  тихо,  мелодійно.

Де  я?  Де  ти?  Лиш  вітер  завива.
Сьогодні  він,  до  речі,  не  самотній.
Сьогодні  припинилася  війна.
В  цей  день  серпневий,  літній,  неспекотний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2017
автор: Таїсія Шашилкіна