Здається, рана загоїлась
Не кровоточить, не пече.
І навіть в небі прояснилось.
Туман розвіявся уже.
Здається, все страшне минуло
Або душа стала черства.
І всі образи вітром здуло
Лишилася лиш пустота.
Та ні, ще іскри б’ють безжально
І рана знову ожива.
Сльози капають криштальні.
Болить, пече моя душа.
Як же позбутись цього пекла?
Змиритись як, щоб не здуріть?
І знову небо стало меркнуть.
Душа не вмерла, бо болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2017
автор: Наталія Білак