Він увійшов в її життя незграбно,
Але так впевнено узяв її в полон,
Не відпускає, власно і нахабно
Цілує її серце знову й знов.
Не відпускай тепер цю пташку нікуди
У неї переламане крило і зламана душа,
Тепер їй своє серце б ще знайти
У твоїх кігтях і їдких словах.
Тримай, тримай... вона зовсім слабка,
І лиш з тобою знову оживає,
її струна натягнута й крихка,
Але з тобою вона знову грає.
Неправильно кохати так, це тяжко,
Така любов вбиває зсередини,
Але так як кохає його пташка,
Нестерпно для звичайної людини.
Ви не кохайте так, я вас застерігаю,
Бо покохати легко, та не так,
Я ж бо напевне точно знаю,
Що розлюбити тяжко, бо ніяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746554
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.08.2017
автор: Діана Кісільовська