Зимовий подих надихає,
Пройшовши крізь твої вуста.
Знов гарний образ виникає,
На фоні дівчина проста.
Та перший вигляд знов оманний,
Лишає він спонтанний слід.
Твій погляд він такий нежданний,
Як перший для десантника політ.
Словами важко описати,
Все те, що бачу я в тобі.
Проте лиш варто пам'ятати,
Таких всі бачать лиш у сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2017
автор: Сергій Станіславський