Н. Аліфановій
«...Раз голос тебе, поэт,
Дан – остальное взято...»
М. Цвєтаєва
Ми складаєм цей світ з найбуденніших літер,
що ввібрали і співи і стогін осики –
і свавілля і волю, і простір і вітер,
смуги сонця на ганку, травневі музики,
і далеке дитинство, рожеве та босе,
що торкалось нас подихом ледве помітним –
полудневе, суничне і простоволосе –
що довіку продовжує в слові бриніти...
Самота не чигає за тими дверима,
чи за цими, щоб раптом застати зненацька,
поки ти, ідучи, підшуковуєш рими
на своїй, на пташиній...
Вона, чудернацька,
із тобою пліч-о-пліч роками крокує.
Це дарунок тобі – то ж приймай і не ремствуй,
що тепла й розуміння, мов кисню, бракує...
Маєш голос, поете – відібрано решту
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7468
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.10.2005
автор: Вировець Лариса