Ніч серпнева минула і край неба далеко
Зайнялася вранішня багряна зоря.
Новий день настає, докучатиме спека.
Та поки що земля прохолоду дає.
Там на березі річки все туман огортає.
Посивів очерет і виблискує в лузі трава.
Там верба молода віти-коси на землю спускає.
Ранок перлами - росами листя її покрива.
Там повітря прозоре наповняється свіжістю.
Огортає село різнотрав'я стійкий аромат.
І легкий вітерець до дерев доторкається ніжністю.
Обіймає за стан, легко листячком гра.
По травиці у лузі ходить - бродить лелека.
Видивляється там він на здобич свою.
А у синьому небі , за селом десь далеко
Жайворонок заводить ранню пісню свою.
Новий день настає,серпень вже добігає кінця.
Красне літечко вже догорає...
Ще не давно чарівну весну зустрічала земля,
А вже осінь стоїть на порозі, чекає...
Серпень 2017рік.
Фото моє. РІчка Оріль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746854
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.08.2017
автор: Zoja