Запізно (зимовий ранок )

мені  без  тебе  холодно  
чи,  так,  середина  січня?
я  прокинулась  в  твоїй  футболці,  
але  на  розкладеному  дивані  
усміхаючись  до  стелі
криво
 а  цікаво  як  це  збоку  виглядає?
нічого  такого;  так  –  ром  і  спогади  
пізно  вже,  казав  ти
так,  на  три,  роки,  одруження  
і  переїзд  пізно.  
залишись,  сказав.
 і  я  саме  настільки  мазохістка
або  егоїстка    

вранці  я  за  кавою  жартувала    
так,  тепер  мала  вся  
ділова  і  носить  костюми
   вранці  я  забула
тебе  не  кохати  
повернула  футболку  
і  буду  далі  мовчати
про  те  що,  кохання
не  закінчується      
особливо,  якщо  
так  і  не  почалось

 і  про  те,  що  запізно
 це  таке  відчуття  
наче  зимовий  ранок  
чисто,  ясно  і  холодно.  

20.01.2017
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2017
автор: petra pan