Дивацько прозвучало,як накпин -
Я - з бабиного літа родом,
Там, де калина хилиться на тин,
І зріють ягоди оранжевого глоду
Я з бабиного літа - від мала,
Де білим чорне ніші викладало...
Там не криві дивились дзеркала,
І пупом світу не була зухвало
Дозріла пані яблуком у Спас:
У серці - піст, а погляд - повен спраги...
Така ніколи не обтяжить час,
Вона живе в діаметрі поваги
Десь за городом літо те пасе
Мої літа, зісипані скарбами,
Сторінок жухлих шурхотом несе,
Розшарпаних розкосими вітрами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747072
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.08.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова