Чи потребуємо ми викриття оман?
Чи мрії власні так нам небайдужі?
Або… для чого той непевний океан,
Буває романтичним відблиск у калюжі.
Пророцтва ми по-своєму тлумачим,
Приховану не хочемо сприйняти суть,
Магічні дії, амулети – все для вдачі,
І не потрібна гола правда нам, мабуть.
Невіруючим знати істину навіщо?
Це як непотріб для щоденного життя.
Крутити нею так, як циган дишлом?-
Авжеж не для знання і каяття
Щоразу світ тонкий штурмуємо,
Або шпигунську розвідку ведем,
Та власне серце дуже рідко чуємо,
А стати пророковано йому поводирем
© Олена Зінченко 21.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747090
Рубрика:
дата надходження 21.08.2017
автор: Zinthenko Olena