( Іронія на вірш "Без весла так занесло " )
На протязі блаженних днів, поет вірша свого творив.
Слова чи гарні, чи негожі, були ласкаві та й ворожі.
Ї тихо й гучно говорив, бува, знесилено бубнів.
Стояла ж перед ним дилема: Чи підходяща віршу тема.
Каллиопа — муза мовчазна. Він лист паперу рвав на шмаття ,
У розпачі вже ніс прокляття упертим дактилю й хорею,
І римам, з впертістю своєю . Дні пролітали час минав….
Він по краплині вірш збирав, бо в нього вірили і знали,
І геніальності чекали , що він до ладу все складе .
І прочитають вірш цей люди , і слава рознесеться всюди….
Можливо генієм його хтось назове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2017
автор: Викчер