[i][u]1[/u]
Ти закралася в мої думки -
Я опинився в твоєму полоні...
В серці оселилася ти на роки -
Відколи ми стали знайомі...
Та випадковою наша зустріч була -
На теренах зовсім незнаної долі...
Пам'ятаєш як в той день у села -
Сонце сховалось за високі тополі?..
[u]2[/u]
Скільки, без тебе я мусив блукати -
В пошуках твоїх блакитних очей?..
Скільки часу довелося не спати -
Поміж осінніх, холодних ночей?..
Скільки обом довелося зустріти -
В цім житті зовсім не тих і не там.
І попри все ми зуміли зустрітись -
Певно доля, посміхнулася нам...
[u]3[/u]
І найбільший для мене дарунок,
Та найцінніший мій скарб в цім житті -
Є не сміливий твій поцілунок,
Бо перші миті - є завжди святі...
Я пам'ятаю той присмак ванілі -
І як солодко було, нашим вустам...
Як поміж липневої заметілі -
На мить, сама доля всміхнулася нам...
Ти закралася в мої сни і думки -
І не сила без тебе вже жити...
Я гортаю життя свого сторінки -
Та буду, завжди тебе любити...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747308
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.08.2017
автор: Валерій Кець