«Убий Її, убий!», - кричали.
Було так схоже, як в Ісуса.
В cірків очей напозичали
Й спасінням видалась спокуса.
Топтали стяг, ламали герб
І розпинали за любов.
Заплакав місяць на ущерб
Від поєдинків «братських» мов.
За торбу гречки, літр олії –
«Убий Її, убий Її!»
Свої несправджені надії
У себе ж вкрали крадії.
«Убий Її!» - Себе убили.
Немає шансів на спасіння,
Бо не пульсує правда в жилах.
Лиш Душ невинних – голосіння…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747384
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2017
автор: Шостацька Людмила