Ніч серпнева, прохолодна,
Щось співала за вікном,
В небі висилась безодня
Понад нами, понад склом.
Зірку я схопить не смію,
Бо вона – це цілий світ,
Ми з тобою маєм мрію
Жить в коханні сотні літ.
Та життя - це сполох миті,
У безкрайності часу,
Доля наша, - з нею квиті,
Забере у нас красу.
Ніч серпнева, прохолодна,
Розперезала чуття,
Хай з любов*ю буде кожна
Мить щоденна майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747461
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.08.2017
автор: Райка