"Не надейтеся на князи, на сыны человеческия,
в них же несть спасения..." (Пс. 145.3)
Територія окупована,
У боргах ми, як у шовках...
У багні засіли, панове, ми,
Економіка терпить крах...
Може, ми далеко від Господа,
І не чує Він нас згори?
...Тільки свято наше за розкладом,
Майорять ускрізь прапори...
Не зарано, браття, святкуємо?
Де та воля, свобода де?
Ми ж на два фронти ще воюємо,
Свято буде, як мир прийде.
Ми варягів кликали княжити,
То з Європи, з Москви князі...
"Так свої ж при владі,"- ви скажете.
А в кого вони при нозі?
Дві зіткнулися протилежності,
На шмати нас рвуть, наче пси.
Бутафорія незалежності...
Боже милостивий... спаси...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747499
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2017
автор: Ярослав К.