Я хотіла теж літати,
Та й до сонечка дістати,
Одягла би капелюха,
Хай поменше, теплом дмуха.
З ним би чемно привіталась,
Мабуть в злато би убралась,
Засіяла так яскраво,
Як проміннячко ласкаве.
Та чомусь, воно далеко,
І давно, діймає спека,
Ну й нехай, іще ось трішки,
Осінь в руки візьме віжки.
На коні, ген - ген по світу,
Тож радійте цьому літу,
Славна пані - осінь спішить
Та й цю спеку, всю вгомонить!
20.08 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2017
автор: Ніна Незламна