Знамено.

Крісь  життя  пронесу  диво  синіх  небес,  
Смак  жовтявих  снопів  і  хлібів  життєдайних,  
Стяг  моєї  землі  з  попелища  воскрес,  
У  людських  молитвах  і  у  дзвонах  пасхальних.  

Я  пройду  крізь  віки  всіх  історій  ряди:
Рідний  Край,  рідний  герб  та  знамено.
З  ним  до  бою  ішли  наші  браття  й  діди-
Ти  мій  скарб,  ти  вся  пам'ять  для  мене.  

Майориш  на  весь  світ,  залишаючи  квіт,
Неба  тиха  блакить,  там,  де  хліба  окраєць.
На  тобі  напишу  свій,  людський  заповіт-  
Для  народу  мого  найсвятіший  обранець.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747537
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2017
автор: Леся Утриско