З героїчних славетних часів і тепер в Україні
Це вже доля ( як не зараз - нащадки збагнуть)
Частку крові своєї - як власній дитині,
Віддали борці волі й пішли в вічну путь,
Із небес безтілесно вони споглядають
Кожний намір таємний , і погляд і крок.
Над земними подіями влади не мають,
Та молитви несуть за всіх нас – до зірок
І в віддалених селах, в містах -серед гаміру й диму
Хтось відчує і встане, а хтось не впаде
Коли впустить у серце ту кров - незбориму
Серед всіх перешкод адресатів вона віднайде
Дехто осторонь йде і себе береже від зворушень
А деякі руки нагріють на горі і совість присплять
Хіба українці вони - тимчасові то тіні бездушні
І у грудях не серце у них ,а дешеві цяцьки торохтять
© Олена Зінченко 24.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747564
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2017
автор: Zinthenko Olena