Кажуть, затемнення - дуже погано,
Буде війна, чи всесвітній потоп,
Може від засухи голод настане
Й не буде америк, австралій, європ...
Я тим базікалам дав би пораду:
Взяти до рук хоч який інструмент
Й добре скопати город біля саду, -
Буде весною приємний презент.
Потім криницю закласти знадвору,
Поруч фундамент на дім для дітей...
Часу не буде дивитись угору,
Що там на сонці й у інших людей!
Кажуть, що вісь у Землі похитнулась,
Вліво чи вправо - ніхто не верзе,
Поле магнітне в екватор прогнулось
І непомітно нам розум гризе...
Я тим розумникам дав би підказку:
Зранку, як тільки-но сонце в красі,
Взяти косу й накосити у в'язку
Свіжих барвінків в ранковій росі,
Потім у річці, що поруч хлюпоче,
Змити непотріб життєвих дрібниць,
Й поле Землі вітерцем прошепоче,
Як треба жити без зайвих дурниць!
Кажуть, що людство свій вік доживає,
Вісім мільярдів не скормить Земля,
NASA на Марсі таємно саджає
Біо-сучасні пшеничні поля...
Я б тим дослідникам дав теорему,
Як міліарди потрачених сум
Вкласти в пустуючі тут чорноземи,
А з переробки ще й був біо-струм!
Бездарність правителів гнилістю мліє,
Наслідки ж тягне на шиї народ,
Ситий голодного не розуміє,
Так і живем: від пригод до негод…
22.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747565
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.08.2017
автор: Serg