Сірість
Сергійкові
Сірість
Сіре небо над сірим містом,
Сірий дощ на сірий асфальт,
Сіра земля під сірим листом,
Між сірих дерев ридає альт.
І сірі люди блукають містом.
Їх сіра мозкова речовина,
Заповнена сірим приземленим змістом,
Як в сірості вижити – думка одна.
Мене канудить... сірим – не буду!
Сьогодні, я сонце в кишені знайшов.
Хай буде смішно, сірому люду,
Гляньте — рудий он пішов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747597
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.08.2017
автор: Микола Коржик