Смішно вішати вік наче бейдж на свою душу. Це створює в твоїй уяві стіни.
Стіни в твоїй уяві створюєш ти. А вони існують тільки в твоїй голові.
Можна загіпнотизувати людину. Побудувати в її уяві стіни. І вона до крові розбиватиме їх рукою, щоб вибратись з уявного приміщення.
А стін просто не існує.Можливо-це гіпноз стереотипів, на які ти піддаєшся легко.
Гіпноз - це зміни в життєвому досвіді, уяві і свідомості.
Не чіпляй на душу бейдж з віком. Не будуй стіни і не тримайся умовностей.
Бо справжній вік нічого не вирішує.
Малюнька дитина може зірватись з цієї землі як плід - сім'янки кульбаби. Не відчувши ні першого цілунку, ні болю. Чи відчувши понад край.
А столітня людина може з посмішкою відчути смак польоту на повітряній кулі.
Не звалюй все на долю. Що там,на небі, все вирішено. Бог захистить тебе від всього.
Та треба закрити хоч двері ключем, щоб не залізли злодії. І помолися на ніч.
Бог завжди відчиняю інші двері . Якщо їх не видно, можливо - це дорога?
Твої дії, вчинки, думки - це формування завтрашніх кроків, які визначають твій шлях і долю.
Краще не мати віку зовсім. Тоді твоє тіло відповідатиме твоїм власним умовностям,які ти сам будуєш.
Тоді тебе ніколи не злякає твоє дитинство потім і твоя старість в минулому.
Будьте дивочарівниками. Хай ніхто не догадаться, як це в Вас виходить.
Танцюйте. Ледь торкаючись неба кінчиками пальців ніг самої душі.
Тебе б не було. Якби не зустріч твоїх батьків. Якби не найменша відстань між тілами. Якби вони б так і залишилися в зустрічі на відстані в декілька кроків.
Ми не пилинки Всесвіту. Ми диво.
Подаруй мені трішки кохання. І перетвори це в Вічність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2017
автор: Відочка Вансель