Віки проходять битим шляхом,
І доля склалась не проста,
Та за плечима крила птаха,
Та є попереду мета.
І не здолати Україну.
Вона сильніша в боротьбі,
Відродиться в очах дитини,
Що не віддасть Її ганьбі.
І скільки б на шляху каміння
Не дарувало майбуття,
Пройде дорогу Україна,
Їй не судилось забуття.
Із року в рік у славне свято
Згадає кожен - є земля
Така прекрасна і багата,
Із нею є і ми, і я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747644
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.08.2017
автор: Траяна