Я вже не той,я вже не той
Я вже не той,що міг прожить без мами
Я вже не той,я вже не той
Я полюбив її без тями.
Та й край свій рідний,було,покинув
Я вже не той,кажу я вам
Було,казав-не хочу,кинув
Я тим зневірився словам.
Я солов’їну бачу мову
Цвірінькання я чую горобця
Та мамину тоді розмову
Не вислухав,на жаль,я до кінця.
Я так кажу,тай б’юся в груди
В той час не думав,не гадав
Та зрозумів давно я,люди,
Що шкоди сам собі завдав.
Я вже не той,я знаю, ненько,
Так хочеться до вас в хатину
Тобі кажу,моя рідненька,
Я так люблю свою родину.
А Випханка,вкраїнський край,
Як не любить країну-неньку
Несися,пісне,в зелен-гай
Тебе люблю,моя рідненька.
30.05.2017р.
Випханка-вулиця с.Прибилів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747654
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2017
автор: Володимир Олійник