Заплутані дороги по усьому світу,
Мов серпантин зникають в далині.
По кожній з них, теплом небес зігріті,
Готує доля, щось тобі й мені.
Мов каравани що ідуть в пустелі,
Оазисом натхненні почуття.
Цінуймо щастя що летить у жмені,
Малесенькі сюрпризики життя.
Немов дітей, що горнуться до серця,
Плекаймо радісні й сумні моменти.
Вони підуть, та все ж щось та вернеться…
В карту життя. Мав в пазлах елементи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747769
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2017
автор: Шкурак Тетяна